Чи відкрита наглядова рада до українських залізничників?

Включення працівників до наглядових рад компаній – це шлях до посилення соціального діалогу та прозорості в управлінні майном. Залізнична галузь могла би стати полем для реалізації в України широко розповсюджених в ЄС механізмів участі представників працівників в управлінні підприємством.

Ця теза пронизує дослідження «Участь працівників у корпоративному управлінні на прикладі наглядової ради АТ «Укрзалізниця» (2025), яке вийшло за підтримки Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні. Його авторами виступили дослідники, знайомі з практикою трудових відносин – д.ю.н. Яна Сімутіна, к.ю.н. Віталій Дудін, Катерина Ізмайлова та Ірина Анцифрова. Автори дослідження задаються питанням, чому працівники не мають голосу в наглядовій раді «Укрзалізниці» і як такий стан справ узгоджується з міжнародним досвідом.

Напрошуються невтішні висновки: попри десятиріччя реформ у сфері корпоративного управління державними підприємствами, тема участі працівників в ухваленні рішень залишалася в Україні «сліпою зоною». До наглядової ради АТ «Укрзалізниця» потрапляли, передусім, представники фінансової й управлінської еліти. За цих умов вирішення численних проблем із соціальним забезпеченням залізничників є малоймовірним. Реалізація навіть права дорадчого голосу профспілками під час засідань наглядової ради АТ ускладнюється через низку бар’єрів у законодавстві та статутних документах.

Разом з тим Україна рухається до модернізації законодавства про корпоративне управління за стандартами ОЕСР і готова динамічно змінюватися в контексті євроінтеграції. Залучення працівників до наглядових рад відповідало би духу ратифікованих Україною документів, таких як Європейська соціальна хартія (переглянута). Ознайомлення з прикладами держав-членів ЄС (Австрія, Німеччина, Польща та ін.) свідчить, що обрання трудовим колективом своїх представників до наглядових рад стало правилом у сучасних економіках. Усі ці фактори дозволяють припустити, що спільне ухвалення рішень працівниками й роботодавцями на рівні наглядових рад стане реальністю і в Україні, зміцнюючи соціальну згуртованість.

Це дослідження може привернути увагу профспілок до нових інструментів впливу в умовах, коли покладатися на страйки і протести не доводиться. Актуальності дослідженню додає і триваюча в Україні дискусія про значення наглядових рад для економічного розвитку. У цю дискусію воно привносить цілком конкретний елемент – тезу про те, що людина праці має бути не лише виконавцем корпоративної волі, але і її співтворцем.

Прочитайте повну публікацію за посиланням:

ukraine.fes.de/fileadmin/form_definitions/Doslidzhennja_NR_AT_UZ_edit_271125.pdf