Стан української науки у розпал війни

Після початку в 2022 році повномасштабного російського вторгнення українська держава на найвищому рівні задекларувала необхідність радикального посилення підтримки досліджень, розробок та впровадження нових технологій, особливо в оборонній сфері. Зокрема, було започатковано масштабний проєкт із підтримки розробки та виробництва безпілотників «Армія дронів» та інші.

Водночас експерти вважають, що станом на кінець 2024 року науково-технічний потенціал української науки України залишається задіяним в інтересах оборонно-промислового комплексу

України лише десь на 46%, і лише десята частина науковців, дотичних до таких досліджень, дійшли висновку, що держава вже сформувала адекватну нинішній ситуації науково-технологічну політику.

Про це йдеться у звіті проведеного Інститутом досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г. М. Доброва НАН України дослідження «Український науково-технічний форсайт: cтратегічні напрями та перспективи розвитку науки і технологій» (під редакцією Олександра Поповича), що реалізоване за підтримки Представництва Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні та за участю громадської організації «Форсайт. Інститут політичної економії».

Дослідження проводилось шляхом опитування експертів методом Дельфі, отримано експертні оцінки та пропозиції провідних учених щодо змін пріоритетів наукового пошуку, які відбулися протягом останніх трьох років у зв'язку з викликами повномасштабної війни та глобальними трендами розвитку науки і технологій. В опитуванні, яке проводилося в липні-грудні 2024 року в три тури за методом Дельфі, загалом прийняло участь 543 експерти.

До звіту включено дев’ять тематичних блоків, за кожним з яких експерти оцінювали актуальність і наявність потенціалу та ресурсів, необхідних для продовження досліджень. Крім розділів, які відповідають тематичним блокам, до звіту включено окремий розділ, присвячений оцінці науково-технологічної політики в цілому, включно з питаннями удосконалення організаційної моделі такої політики та відновлення кадрового потенціалу, який зазнав значних втрат.

Виконане дослідження підтверджує, що Українська держава здатна забезпечити підтримку розвитку науки та технологій. Науковці позитивно оцінюють заходи, які здійснюються в сферах енергетики, медицини, інформаційних технологій, але все ще недостатньою мірою – в сфері оборони. Однак у цілому науково-технічна політика держави залишається хаотичною. Українські вчені дедалі частіше вважають, що більшість ініціатив та пропозицій, висунутих Міністерством освіти і науки України щодо покращення управління наукою, не відповідають нинішнім викликам і можуть навіть перешкоджати відновленню.

Попри складний економічний стан в країні, необхідно збільшити видатки на дослідження та інноваційні розробки, щоб не покладатися на імпорт готових технологічних рішень. Слід формувати і послідовно реалізувати державні цільові програми, які забезпечують підтримку розробок на всіх етапах – включно з фундаментальними та прикладними дослідженнями, прототипуванням, тестуванням і масштабуванням виробництва