Важка ситуація українських профспілок у фокусі Профспілкового монітору-2024

Український профспілковий рух продовжує діяти у надзвичайно складних умовах, спричинених російською агресією та, як наслідок, обмеженням прав. Задовольнити основні соціальні та гуманітарні потреби населення стало важким завданням, а кампанія за приведення умов праці до європейських стандартів виглядає майже неможливою. Протягом останніх двох років об’єднання працівників зосередили свою діяльність переважно на підтримці захисників України та постраждалих від збройної агресії. Незважаючи на те, що більшість профспілок є вірним союзником держави у боротьбі з окупантами, більшість профспілок постійно зазнають правового та політичного тиску. Відсутність соціального діалогу посилила кризу робочої сили та перешкоджає розробці соціально прийнятних планів відновлення.

Про це йдеться у брифінгу FES «Профспілковий монітор – Україна» (2024) авторства Віталія Дудіна.

Профспілковий рух в Україні представлений Федерацією профспілок України (ФПУ) і Конфедерацією вільних профспілок України (КВПУ), а також безліччю менших об'єднань. Умови, в яких вони діють, визначаються станом ринку праці, на якому відносини між найманими працівниками та роботодавцями далекі від гармонійних. Негативні соціально-економічні явища часто безпосередньо пов’язані з наслідками політичних рішень, прийнятих без належного соціального діалогу.

Під час аналізу розглядалися різноманітні виклики розвитку профспілкового руху: мова йде як про внутрішню слабкість (проявом цього є зменшення профспілкового членства та нездатність займати активну позицію), так і про недружнє політичну середовище для їх роботи (приклади – порушення кримінальних справ, спроби конфіскації майна та просування законодавчих ініціатив щодо звуження трудових прав). Ці фактори існують роками і призводять до того, що влада все менше і менше схильна розглядати профспілки загалом як рівноправних партнерів для діалогу. Проте кризова ситуація змушує нас активізувати потенціал профспілок, зокрема консолідувати їхню позицію з багатьох питань (як-от ухвалення Нового Трудового кодексу, складеного в дуже неоліберальному ключі) та звернутися за підтримкою до міжнародних профспілкових об’єднань.

Викликані війною кризові явища на ринку праці, наприклад, дефіцит робочої сили, створюють передумови для суттєвої зміни співвідношення сил на користь профспілок. Однак, щоб домогтися поступок, вони повинні бути більш згуртованими і вимогливими.

У будь-якому випадку процес підготовки України до членства в ЄС, який триває, та увага міжнародних профспілок до проблем українських колег можуть дати поштовх для виправлення недоліків у сфері соціального діалогу та сприяти виконанню профспілками функцій, які призначені їм у демократичному суспільстві.