fes.de
  • Публікації
  • Стала економіка

Економічна модель Німеччини: уроки для України

Фото pixabay

Šljach do procvitannija i rozvytku Ukraïni

Dünhaupt, Petra ; Herr, Hansjörg ; Nettekoven, Zeynep Mualla

Історія економічного успіху Німеччини після Другої світової війни широко відома, але досі бракує знань про основні фактори цього успіху. Зейнеп Неттековен, Петра Дюнгаупт та Хансйорґ Герр проливають світло на них у нашому новому дослідженні «Шлях до процвітання і розвитку України: теоретичні міркування та німецький досвід». У публікації розглядаються фундаментальні підходи до реалізації економічної політики в Німеччині, а також аргументується, чому варто наслідувати цю модель.

Історія економічного успіху Німеччини після Другої світової війни широко відома, але досі бракує знань про основні фактори цього успіху.   Зейнеп Неттековен, Петра Дюнгаупт та Хансйорґ Герр проливають світло на них у нашому новому дослідженні «Шлях до процвітання і розвитку України: теоретичні міркування та німецький досвід». У публікації розглядаються фундаментальні підходи до реалізації економічної політики в Німеччині, а також аргументується, чому варто наслідувати цю модель.

Спираючись на німецький досвід, автори рекомендують Україні дотримуватися підходу до економічної модернізації, в основі якого лежить горизонтальна та вертикальна промислова політика. Це передбачає не лише інвестування в освіту та інфраструктуру, але й підтримку конкретних секторів та підприємств, як малих, так і великих. Економічна модернізація має йти пліч-о-пліч із соціальною модернізацією, підкреслюючи важливість відносно рівного розподілу доходів та розвиненої держави загального добробуту.

У теоретичних розділах за допомогою концепції «різноманіття варіантів капіталізму» обстоюється думка, що Німеччина є скоординованою ринковою економікою на відміну від ліберальної ринкової економіки в США. Особливостями «кооперативного капіталізму» в Німеччині є, серед іншого, участь працівників в управлінні компаніями, існування банків розвитку та комплексна система дуальної освіти.

Що стосується подолання таких викликів, як олігархізація влади, бідність та масова еміграція, то на цей рахунок висуваються перевірені часом рецепти: необхідним є розвиток профспілкового руху, який у поєднанні з іншими організаціями громадянського суспільства добиватиметься підвищення рівня зарплат і життєвого рівня. Слідує висновок, що Україні варто вже зараз готувати продуману політику повоєнного розвитку, яка дозволить поєднати економічне зростання з рівномірним розподілом доходів. При розробці концептуальної рамки такої політики слід розглянути досвід повоєнної відбудови з історії Німеччини.


Загалом, команда авторів оптимістично дивиться в майбутнє України, яка вже зараз може закласти основу для довгострокового процвітання: «З правильною політикою та за підтримки міжнародних партнерів Україна може перетворити кризу на шанс і побудувати стійку економіку, при цьому зберігаючи контроль над власною траєкторією розвитку».